Furrows of Gods

I засміялась провесінь: - Пора! -

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом -

дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра -

усі ідуть за часом, як за плугом.


За ланом лан, за ланом лан і лан,

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,

вони уже в тумані - як туман -

усі вже йдуть за часом, як за плугом.


Яка важка у вічності хода! -

за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.

Така свавільна, вільна, молода -

невже і я іду вже, як за плугом?!


I що зорю? Який засію лан?

За Чорним Шляхом, за Великим Лугом.

Невже і я в тумані - як туман -

і я вже йду за часом, як за плугом?.